Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Справа № 916/4429/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач), суддів:Могил С.К., Мамонтової О.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016у справі№ 916/4429/15 господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства "Одесагаз" простягнення 1 135 833,21 грн. за участю представників сторін:позивача:Пац В.О.,відповідача:Кокошко В.А.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз", в якому просило стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 1135833,21грн., з яких: 374586,41грн. пеня, 520,44 грн. - інфляційних втрат, 74917,28грн - 3% річних, 685809,08грн. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 03.05.2012 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу природного газу №01-2012-Б, за умовами якого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило ПАТ "Одесагаз" природний газ на загальну суму 56471531,47грн., проте відповідач не виконав свої зобов'язання за вищезазначеним договором щодо своєчасної та повної оплати отриманого за договором природного газу, у зв'язку із чим позивачем відповідачу були нараховані пеня, штрафні санкції, річні та інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.02.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 916/4429/15, позов було задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача штраф в сумі 342904,54грн., пеню в сумі 187293,21грн., 3% річних в сумі 74917, 28грн., інфляційні втрати в сумі 520,44 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 17037,50 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 29.02.2016 скасувати в частині відмови у задоволенні позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити в зазначеній частині позовні вимоги в повному обсязі. В іншій частині рішення та постанову залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.05.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та ПАТ "Одесагаз" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №01-2012-Б , згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору. Пунктом 2.1 Договору від 03.05.2012р. сторони визначили, що Продавець передає Покупцеві з 01.04.2012р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 17875,000 тис. куб.м.

Відповідно до пунктів 6.5,6.6 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашається вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу. У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за договором, сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту вимоги однієї із сторін.

Згідно із пунктами 7.1, 7.2 укладеного Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України. У разі невиконання покупцем умов п. п. 6.1.,6.2 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договору у разі виникнення спорів (розбіжностей) за цим договором спір передається на вирішення в господарські суди України і розглядається в установленому порядку згідно із чинним законодавством України. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюються тривалістю у 5 років.

Пунктом 10.5 Договору сторони визначили, що Покупець зобов'язаний приймати газ та своєчасно і в повному обсязі проводити розрахунки, а також виконувати інші обов'язки передбачені договором; Продавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений газ, а також має інші права, передбачені цим договором.

Згідно із п.11.1 Договору цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника та поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2012, і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Судами встановлено, що на виконання умов укладеного Договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом квітня-грудня 2012 було поставлено, а ПАТ "Одесагаз" прийнято природного газу на загальну суму 56471531,47грн. , що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.04.2012, 31.05.2012, 30.06.2012, 31.07.2012, 31.08.2012, 30.09.2012, 31.10.2012, 30.11.2012, 31.12.2012, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до виписок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" по підприємству "Одесагаз ПАТ" за проміжок часу з 01.01.2012 по 31.05.2015, ПАТ "Одесагаз" повністю розрахувалося за спожитий природний газ на суму 56471531,47грн., заборгованість відсутня.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасних розрахунків за надані позивачем послуги, тому позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача штрафні санкції, які передбачені умовами самого договору, а також нормами чинного законодавства. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що рішення та постанова в частині інфляційних втрат та річних не оскаржується.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи розмір заявленої до стягнення позивачем штрафних санкцій (пені та штрафу) до 50%, вказали про те, що заявлений позивачем розмір пені та штрафу є надмірним порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, і зменшення у даному випадку їх розміру спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсними, а не можливими збитками, що завдані правопорушенням. На підставі викладених обставин суди дійшли висновку про можливість на підставі поданого клопотання зменшити розмір пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Предметом касаційного оскарження у даній справі є питання щодо необґрунтованості зменшення розміру неустойки (пені та штрафу), яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого природного газу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. п. 6.1.,6.2 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Оскільки відповідачем було порушено умови укладеного договору щодо своєчасного виконання зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем було правомірно нараховано пеня за період з 20.05.2012 по 18.01.2013, яка складає 374586,41грн. та штраф у розмірі 685809,08грн. (обґрунтованість якого ані під час справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду відповідачем не оспорювалась), розмір яких перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Разом з тим, відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) до 1% від розрахованого позивачем, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, посилаючись на складне фінансове становище, яке виникло з незалежних від нього причин.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій, які підлягають до стягнення з відповідача на 50% від заявлених позивачем сум штрафних санкцій та часткового задоволення клопотання ПАТ "Одесагаз" про зменшення розміру неустойки, що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, стягнувши на користь позивача пеню в розмірі 187293,21грн. (50% від 374586,41грн.) та штраф 7% в розмірі 342904,54грн. (50% від 685809,08грн.).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог стосовно стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі №916/4429/15 без змін.

ГоловуючийК. Круглікова Судді:С. Могил О. Мамонтова